Важливою часткою системи
         навчально-методичної роботи

         школи є робота з молодими 
         та малодосвідченими вчителями,

         яка має носити творчий 
         конструктивний характер. 

Ще В.Сухомлинський казав, що «Молодий спеціаліст стає хорошим учителем, перш за все, завдяки обстановці творчої праці педагогічного й учнівського колективів». 

Перший етап - процес адаптації молодих вчителів до навчальної діяльності значною мірою обумовлений ступенем і характером допомоги, яку молодий вчитель отримує від адміністрації школи, досвідчених учителів, колег по роботі.

На першому етапі адаптації відбувається ознайомлення молодого вчителя з вимогами до професії, його включення в самостійну професійну діяльність, зіставлення рівня готовності до роботи з вимогами школи.

Особливу увагу слід приділити організації стажування вчителів-початківців, яке здійснюється під керівництвом наставників з числа вчителів вищої категорії. Педагогічне наставництво дає змогу управляти становленням молодого педагога, сприяє розвитку його професійних здібностей, набуттю педагогічної майстерності. Наставників молодих учителів призначають наказом по школі, їхню роботу контролює заступник директора з НВР.

Основні методи роботи наставників:

•  бесіда з молодими вчителями за конкретними розділами педагогіки;

•  обговорення можливості застосування на уроках різноманітних форм та методів, спільне прогнозування уроків з визначенням конкретних методик;

•  взаємовідвідування уроків наставника та молодого вчителя з їх подальшим детальним аналізом;

•  консультування молодого педагога щодо організації навчально-виховного процесу.

 Велику увагу слід надавати у школі поповненню методичної скарбнички та ознайомленню з нею вчителів. Вважаючи, що важливою умовою самоосвітньої роботи є наявність бібліотеки з методичними новинками. 

        Робота вчителя-наставника розглядається яке одне з найважливіших громадських доручень. Робота наставника з підшефним починається з довірливої бесіди, часто в присутності одного з членів адміністрації. Вивчаються позитивні, негативні моменти у підготовці підшефного у ВНЗ, напрямки допомоги, можливості раціонального використання вчителя-початківця в позакласній та позашкільній роботі. 

Отже, у школі налагоджена система роботи з наставниками, періодично

проводяться для них семінари – практикуми, в ході яких розглядаються питання:

 складання орієнтовного індивідуального плану молодого вчителя;

 зміст і форми роботи наставника з молодим спеціалістом;

 навчання молодих вчителів навичок самоаналізу уроку;

 форми та методи впровадження досягнень психолого-педагогічної науки і передового
            педагогічного досвіду в практичну діяльність молодого вчителя; 

 методика складання проекту підсумкової характеристики молодого вчителя;

 обмін досвідом, звітування тощо.

       Вчителя-початківця ознайомлюють із традиціями, які склалися в школі, зі шкільною документацією та вимогами до її ведення, Статутом школи, режимом роботи тощо, з обладнанням шкільного методичного кабінету, матеріалами шкільної бібліотеки тощо, даються стислі характеристики класів, у яких йому доведеться працювати, дають характеристику учительського колективу. Для початківців у школі готують папку з набором пам'яток, анкет, рекомендацій щодо складання тематичних, поурочних планів, структури та типології уроків, методичних прийомів і форм роботи вчителя на уроках та в позаурочний час. Таке попереднє знайомство з молодим учителем допомагає йому швидше зорієнтуватися в умовах його педагогічної діяльності й адаптуватися до них. Складається індивідуальний план роботи молодого вчителя з урахуванням його потреб і можливостей.

Змістовну роботу з молодими вчителями проводять у предметних методичних об'єднаннях, де вони збагачують свої знання з теорії та методики, опановують педагогічну майстерність, завдяки чому можуть забезпечити ефективний процес навчання й виховання школярів. На засіданнях МО обговорюють найбільш цікаві методичні новинки. В їхніх планах на поточний навчальний рік визначено проблеми самоосвіти, над розв'язанням яких працюють молоді вчителі.

У процесі стажування молодий учитель повинен набути знання з психології, педагогіки, методики викладання шкільного предмета і виховної роботи. За час проходження стажування молодий учитель повинен проявити себе у усіх найважливіших формах роботи.

Навчальна робота.

Молодий вчитель повинен:

- вивчити принципи перспективного та поточного планування навчально-виховного
          процесу в школі і брати посильну участь у плануванні роботи школи; 

- протягом навчального року планувати навчально-виховну роботу зі свого предмета;

- розробляти поурочні плани (наукові проекти, сценарії),

- планувати позакласну роботу відповідно до плану виховної роботи школи;

- у навчальній роботі на уроках використовувати різноманітні методи, прийоми,
         форми і засоби навчання, які сприяють активізації пізнавальної діяльності учнів 
         та індивідуальної роботи з учнями; 

- надавати індивідуальну допомогу учням;

- проводити позакласну роботу з предмета у формі фронтальної, групової та
          індивідуальної роботи з учнями; 

- брати участь в оформленні шкільних кабінетів та в організації роботи учнів у них;

- активно брати участь в організації й проведенні заходів зі свого предмета.

Методична робота.

- за допомогою свого наставника обирає й розробляє одну методичну тему,
        пише за нею реферат; реферат обговорюють на засіданні шкільного методичного
        об’єднання (після 2-3 років роботи); 

- вивчає лабораторне обладнання, ТЗН, комп’ютерну техніку та наочні посібники,
          які є в школі, з наступним використанням їх у навчальній роботі; 

- відвідує уроки адміністрації, досвідчених вчителів, бере участь в їх аналізі,
         поглиблено вивчає педагогічний досвід одного з висококваліфікованих учителів; 

- за час стажування проводить відкриті уроки;

- проводить моніторинг навчальних досягнень учнів, використовуючи різні
         форми опитування (контрольні роботи, заліки, усне, індивідуальне, фронтальне
         опитування, тестування тощо); 

- оформляє результати моніторингу згідно з планом роботи школи;

- систематично вивчає педагогічну та методичну літературу й бере участь у її обговоренні.

Робота класного керівника.

    Молодий учитель повинен виконувати роботу класного керівника.

Для цього він:

- вивчає документацію класу, склад батьків, індивідуальні особливості учнів,
         складає психолого-педагогічну характеристику класу й подає її своєму наставнику; 

- на основі вивчення складу класу домагається єдності педагогічних вимог до учнів
          з боку вчителя та батьків; 

- організовує учнівський колектив з урахуванням вікових та психологічних
         особливостей, домагається згуртованості, активності та творчості учнів; 

- проводить класні збори;

- проводить заходи, спрямовані на розширення культурного світогляду
         та зміцнення здоров’я  учнів (відвідування театру, музеїв, басейну,
         прогулянки в ліс, спортивні заходи тощо); 

- згідно із загально шкільним планом здійснює шефську роботу.  

Зміст і форми роботи наставника зі стажистом:

1. Складання індивідуального плану роботи стажиста з урахуванням його
           потреб і можливостей. 

2. Взаємовідвідування уроків і позакласних заходів з їх подальшим обговоренням.

3. Спільні відвідування уроків досвідчених колег та їх ретельний аналіз.

4. Попереднє відвідування молодим вчителем уроків, які проводить наставник.

5. Спільне з молодим вчителем складання календарно-тематичних планів,
           наукових проектів. 

6. Допомога молодому учителю в розробці уроків, позакласних заходів.

7. Надання молодому учителю рекомендацій щодо самоосвіти.

8. Ознайомлення молодого учителя з науково-методичною літературою.

9. Обговорення новинок педагогічної літератури, творчих здобутків інших учителів.

10. Допомога в роботі з "важкими” дітьми та їхніми сім’ями.

11. Залучення молодих вчителів до методичної, громадської роботи.

Другий етап пов’язаний із процесом подолання труднощів навчальної діяльності й початком формування майстерності молодого вчителя.

Програма підвищення загально педагогічного і методичного рівнів стажистів у цей період диференціюється залежно від наслідків стажування за перший рік і результатів діагностування. Діагностування проводиться в квітні-травні кожного навчального року з метою оцінювання роботи молодого вчителя. Починаючи з кінця першого й початку другого року роботи молодих вчителі більш активніше залучаються до методичної роботи, їм даються конкретні завдання, за можливістю вони залучаються до роботи творчих груп. Виправдовує себе і практика залучення молодих вчителів з методичною літературою для виконання творчих завдань. Наприклад:

- проштудіювати одну з монографій з методики навчання й визначити шляхи реалізації
         рекомендацій авторів у своїй практиці (за запланованою схемою); 

- проаналізувати шляхи та прийоми використання в процесі навчання за хрестоматією;

- на основі вивчення однієї з методичних робіт визначити шляхи вдосконалення
          особистісної педагогічної практики; 

- скласти картотеку публікацій з передового педагогічного досвіду, проаналізувати
          методичні журнали за два-три попередні роки.

Третій етап – це етап високої адаптованості, він є результатом ефективної діяльності молодого вчителя на попередньому етапі. Для цього етапу характерний високий рівень самостійності молодого вчителя, його творчий підхід до навчальної діяльності. 

Однією з необхідних умов успішного професійного зростання молодого вчителя на всіх ІІІ етапах є цілеспрямована й систематична самоосвіта. 

Самоосвіта молодого вчителя має суттєве значення для реалізації на практиці раніше отриманої освіти, формування вмінь професійної педагогічної діяльності.        

Відокремлюють декілька критеріїв готовності молодого вчителя до самоосвітньої діяльності:

- уміння вибрати напрям пошуку необхідної літератури, визначити, в яких публікаціях є відповідь на запитання, які цікавлять молодого педагога; в яких періодичних виданнях можна знайти потрібну інформацію, в яких бібліографічних показниках має бути інформація, що цікавить стажиста;

- здатність, працюючи з конкретним педагогічним досвідом, зрозуміти основну ідею досвіду, осмислення педагогами особистого досвіду;

- потреба в  різнобічній педагогічній діяльності як одному з засобів підвищення рівня своєї педагогічної культури.

Інша форма керівництва роботою молодих педагогів – участь їх у роботі педагогічної майстерні або майстер – класу.  Річ у тім, що в системі наставництва не використовують важливої для успіху стажування умови – добровільного бажання того, хто навчається, переймати досвід роботи свого наставника. 

 Навчання в майстер-класі ґрунтується на передачі вчителем особистого досвіду. Проблематика роботи може бути досить різноманітною – від вузьких тем для вчителів, які засвоюють нові предмети чи технології, до широких, які відповідають вимогам становлення молодого вчителя, наприклад:

- методи й прийоми навчання грамотного письма
          в початковій школі; 

- навчання української мови на синтаксичній основі;

- викладання "складних” тем у курсі математики
          (фізики, хімії тощо) в основній школі; 

- поглиблене викладання математики в старших класах тощо.

Учитель, який буде вести заняття в майстер-класі, повинен вміти не тільки узагальнювати особистий педагогічний досвід, а й передавати його іншим. Для майстер-класу необхідно розробити тематику занять, на яких необхідно використовувати такі методи, як відкриті уроки учителя  –  майстра, лекції, семінари, практичні заняття з проектуванням педагогічної діяльності, індивідуальні та групові консультації, уроки – панорами тощо. З метою більшої наочності доцільно лекції, консультування поєднувати з прямим показом методів роботи, які належать передати. 

Така система організації роботи з молодими вчителями забезпечує їх послідовне, поступове фахове становлення, полегшує адаптацію до роботи в умовах сучасної школи.